1. Великий тлумачний словник сучасної мови

свид

-у, ч.

1》 бот., зах. Свидина.

2》 діал. Велика палиця, міцний дрюк.

У свид (на свид, у свиду) діал. — недозрілим. Скосити у свид.

На свиді діал. — моложавий. Чоловік на свиді.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свид — ( «свидове пруття»): терен (кущ із червоними гілками і білим цвітом) [VII] — («свидове пруття»): дерен (кущ із червоними гілками і білим квітом) [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. свид — Свид, -ду м. 1) раст. = свидина. Шух. І. 18. Сим. 23. Св. Л. 306. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Сим. 23. Ном. № 13663. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. О. 1862. X. Писар. Словник української мови Грінченка