1. Словник з творів Івана Франка

свисток

Свисто́к:

Сви́сток:

— (паперу) – клаптик паперу [18,II,III]

— звиток [XX] Та й що почне робити українська громада, для котрої «Зоря», видавана після мого плану, могла хоч у малій часті заступити місце свого національного органу, а для котрої «Зоря», видавана товариством ім. Шевченка під редакцією панів Цеглинських і Подолинських, свистками в півтора листка н-р, правдоподібно принесе більш сорому, ніж хвали [XX]

— згорток паперу [32]

— клапоть паперу (зневажливо — брошура, листівка) [46-2;46-1]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свисток — свисто́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. свисток — Сюрчок; (дитячий) свищик, свистунець, свистальце. Словник синонімів Караванського
  3. свисток — Свиставка, свистало, свистальце, свистачка, свистик, свистілка, свистілочка, свисточок, свистунець, свистячка, свищик Словник синонімів Вусика
  4. свисток — -тка, ч. 1》 Пристрій для свисту (у 1 знач.). || Пристрій для подання сигналів за допомогою свисту (у 4 знач.). || Дитяча іграшка, за допомогою якої утворюють свист. 2》 Свист, утворюваний таким пристроєм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. свисток — моск. свиставка свищичка, свистальце Словник чужослів Павло Штепа
  6. свисток — СВИСТО́К, тка́, ч. 1. Пристрій для свисту (у 1 знач.). Засюрчав свисток кондуктора. І поїзд рушив (А. Головко); Він зробив аж три свистки. Такі хороші та голосні! (Є. Кравченко); // Пристрій для подання сигналів за допомогою свисту (у 3 знач.). Словник української мови у 20 томах
  7. свисток — Стка, ч., нарк. Заміна фільтра в сигареті з марихуаною. Свисток викинь подалі, а то попалять. Словник сучасного українського сленгу
  8. свисток — (-тка) ч. 1. нарк. Пристосування з паперу, що не дає марихуані при курінні косяка випадати до рота. ПСУМС, 63. 2. студ., шк. Дзвоник. Скільки там іще до свистка? (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
  9. свисток — СВИСТО́К (пристрій для утворення свисту), СЮРЧО́К. Словник синонімів української мови
  10. свисток — СВИСТО́К, тка́, ч. 1. Пристрій для свисту (у 1 знач.). Засюрчав свисток кондуктора. І поїзд рушив (Головко, II, 1957, 458); Він зробив аж три свистки. Такі хороші та голосні! (Є. Кравч., Квіти.. Словник української мови в 11 томах