свисток
СВИСТО́К, тка́, ч.
1. Пристрій для свисту (у 1 знач.).
Засюрчав свисток кондуктора. І поїзд рушив (А. Головко);
Він зробив аж три свистки. Такі хороші та голосні! (Є. Кравченко);
// Пристрій для подання сигналів за допомогою свисту (у 3 знач.).
Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровика]. Потому пустив пару в свисток (М. Коцюбинський);
// Дитяча іграшка, за допомогою якої утворюють свист.
При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискалки та ін.) (з навч. літ.).
2. Свист, утворюваний таким пристроєм.
Нарешті від соснового новенького будиночка почувся свисток, яким кличуть собак (Ю. Яновський);
Свисток судді – покотився по зеленому полю футбольний м'яч (Остап Вишня);
Над лісом пролунав ледве чутний паровозний свисток (В. Собко).
(1) На свисто́к зі сл. витрачатися – використовуватися даремно, не мати позитивних наслідків.
Ми ще пам'ятаємо часи, коли енергія винахідників, творців часто витрачалася за образним висловом, не на створення продукції, а на свисток (з публіц. літ.).
Значення в інших словниках
- свисток — Свисто́к: Сви́сток: — (паперу) – клаптик паперу [18,II,III] — звиток [XX] Та й що почне робити українська громада, для котрої «Зоря», видавана після мого плану, могла хоч у малій часті заступити місце свого національного органу, а для котрої «Зоря»... Словник з творів Івана Франка
- свисток — свисто́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- свисток — Сюрчок; (дитячий) свищик, свистунець, свистальце. Словник синонімів Караванського
- свисток — Свиставка, свистало, свистальце, свистачка, свистик, свистілка, свистілочка, свисточок, свистунець, свистячка, свищик Словник синонімів Вусика
- свисток — -тка, ч. 1》 Пристрій для свисту (у 1 знач.). || Пристрій для подання сигналів за допомогою свисту (у 4 знач.). || Дитяча іграшка, за допомогою якої утворюють свист. 2》 Свист, утворюваний таким пристроєм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свисток — моск. свиставка свищичка, свистальце Словник чужослів Павло Штепа
- свисток — Стка, ч., нарк. Заміна фільтра в сигареті з марихуаною. Свисток викинь подалі, а то попалять. Словник сучасного українського сленгу
- свисток — (-тка) ч. 1. нарк. Пристосування з паперу, що не дає марихуані при курінні косяка випадати до рота. ПСУМС, 63. 2. студ., шк. Дзвоник. Скільки там іще до свистка? (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
- свисток — СВИСТО́К (пристрій для утворення свисту), СЮРЧО́К. Словник синонімів української мови
- свисток — СВИСТО́К, тка́, ч. 1. Пристрій для свисту (у 1 знач.). Засюрчав свисток кондуктора. І поїзд рушив (Головко, II, 1957, 458); Він зробив аж три свистки. Такі хороші та голосні! (Є. Кравч., Квіти.. Словник української мови в 11 томах