свояцтво

Значення в інших словниках

1. свояцтво — своя́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. свояцтво — -а, с. 1》 збірн. Родичі не по крові, а по шлюбу. 2》 Спорідненість, що виникає внаслідок шлюбу: стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свояцтво — СВОЯ́ЦТВО, а, с. 1. збірн. Родичі не по крові, а по шлюбу. [Анна:] Свояцтво миле! Дозвольте вам тепера пояснити, чому се я таким ладом незвиклим врядила сю вечерю... Словник української мови у 20 томах
4. свояцтво — Своя́цтво, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. свояцтво — СВОЯ́ЦТВО, а, с. 1. збірн. Родичі не по крові, а по шлюбу. [Анна:] Свояцтво миле! Дозвольте вам тепера пояснити, чому се я таким ладом незвиклим врядила сю вечерю… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах