сервітут

Сервіту́т:

— в феодальному звичаєвому праві: обмежене право користування чужим майном; в Галичині, форма збереження за підданими селянами права користування колишніми своїми общинними землями (головним чином лісами, пасовиськами, луками), які були привласнені шляхтою; після скасування панщини в 1848 р. ці землі юридично стали власністю шляхти, а селяни одержали право на винагороду або користування ними в обмежених розмірах (збирати опал, гриби, ягоди, пасти худобу); ліквідація сервітутів в Галичині, що почалася в 1853 р., була в основному закінчена до 1889 р., в більшості сервітути були скасовані без всякої винагороди селян [44-1]

— права користуватися чужою власністю в певних межах [XIX] Щоби розповісти цілу сумну історію долі наших мужиків-хліборобів — треба би зачати од знесення панщини та од початку славнозвісної регуляції т. зв. сервітутів [XIX]

— право користування чужим майном (випас худоби на панських полях тощо) [50]

— право користування чужим майном (напр., право громади користуватись поміщицьким лісом, право випасу, тощо) [III]

— право користування чужим майном (право переїзду, випасу худоби і т. д.) [XVI] нагадую справи сервітутові, про котрі впрочім далі побесідую обширніше [XVI]

— право користування чужим майном (право переїзду, випасу худоби на панських полях, тощо) [26]

— право користування чужою власністю (право переїзду через чиїсь землі, випасу худоби на панських луках, рубання дров у панському лісі тощо) [39]

— право користуватися чужим майном (випас худоби на панських полях тощо) [22]

— право користуватися чужим майном (право переїзду, випасу па панських полях) [VII]

— право користуватися чужим майном (право переїзду, випасу та ін. на панських полях) [VI,VIII]

Сервіту́ти:

— поширеними були земельні сервітути, які полягали в праві власника земельного наділу користуватися сусідніми землями — дорогою, водоймищем, пасовиськом тощо [46-1]

— право користування чужою власністю в певних межах [46-2]