сквар
Сквар:
Сква́р:
Сква́ра, сквар:
— велика спека [2,XIII]
— жара, спека [III]
— спека [4;18;19;46-1;46-2,II,XII]
— страшна спека [1,8,X,XI]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сквар — сквар іменник чоловічого роду спека діал. Орфографічний словник української мови
- сквар — -у, ч., діал. Спека. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сквар — СКВАР, у, ч., діал. Спека. Стар любить сквар, а молод холод (Номис); Було саме полудне, сонце пекло і жевріло посеред безхмарного неба; величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою, розкішно гріючи свої вершечки в сонячнім скварі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- сквар — Спека, жара, полум'я, вогонь Словник застарілих та маловживаних слів
- сквар — СПЕ́КА (гаряче, дуже нагріте сонцем повітря), ЖАРА́, ПАЛ, ЖАРІ́НЬ розм., ЖАР рідше, СКВАР діал.; СПЕКО́ТА́, ПЕ́КЛО розм., ЖАРОТА розм., ВАР розм. (велика спека); ПАРНЯ́ (спека з надмірною вологістю). Словник синонімів української мови
- сквар — Сквар, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сквар — СКВАР, у, ч., діал. Спека. Стар любить сквар, а молод холод (Номис, 1864, № 8704); Було саме полудне, сонце пекло і жевріло посеред безхмарного неба; величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою, розкішно гріючи свої вершечки в сонячнім скварі (Фр., III, 1950, 128). Словник української мови в 11 томах
- сквар — Сквар, -ру м. Жаръ, зной. см. шквара. Словник української мови Грінченка