1. Словник української мови в 11 томах

сквар

СКВАР, у, ч., діал. Спека.

Стар любить сквар, а молод холод (Номис, 1864, № 8704);

Було саме полудне, сонце пекло і жевріло посеред безхмарного неба; величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою, розкішно гріючи свої вершечки в сонячнім скварі (Фр., III, 1950, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквар — Сквар: Сква́р: Сква́ра, сквар: — велика спека [2,XIII] — жара, спека [III] — спека [4;18;19;46-1;46-2,II,XII] — страшна спека [1,8,X,XI] Словник з творів Івана Франка
  2. сквар — сквар іменник чоловічого роду спека діал. Орфографічний словник української мови
  3. сквар — -у, ч., діал. Спека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сквар — СКВАР, у, ч., діал. Спека. Стар любить сквар, а молод холод (Номис); Було саме полудне, сонце пекло і жевріло посеред безхмарного неба; величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою, розкішно гріючи свої вершечки в сонячнім скварі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. сквар — Спека, жара, полум'я, вогонь Словник застарілих та маловживаних слів
  6. сквар — СПЕ́КА (гаряче, дуже нагріте сонцем повітря), ЖАРА́, ПАЛ, ЖАРІ́НЬ розм., ЖАР рідше, СКВАР діал.; СПЕКО́ТА́, ПЕ́КЛО розм., ЖАРОТА розм., ВАР розм. (велика спека); ПАРНЯ́ (спека з надмірною вологістю). Словник синонімів української мови
  7. сквар — Сквар, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сквар — Сквар, -ру м. Жаръ, зной. см. шквара. Словник української мови Грінченка