топорець

(гуцульський) ціпок з головкою у формі сокири [IV]

топорець (21, 440) – “невеличка гуцульська сокирка, бартка”; [ІЦ-2006]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топорець — топоре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. топорець — ТОПОРЕ́ЦЬ див. топіре́ць¹. Словник української мови у 20 томах
  3. топорець — див. топірець I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. топорець — ТОПОРЕ́ЦЬ див. топіре́ць¹. Словник української мови в 11 томах
  5. топорець — Топорець, -рця м. 1) ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника. Шух. I. 289, 128, 129. Гол. Од. 70. Словник української мови Грінченка