трина

Три́на:

— відходи соломи при молоченні, останки сіна, що залишаються у яслах і т. д [X]

— потеруха, стерте сіно, солома і т. п [12]

— стерте сіно або солома [21;52;XI]

— стерте сіно або солома, з'їди; тирса [3]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трина — ТРИ́НА, и, ж., збірн., діал. 1. Потерть. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до половника (І. Франко). 2. Тирса (див. ти́рса¹). Словник української мови у 20 томах
  2. трина — -и, ж., збірн., діал. 1》 Потерть. 2》 Тирса (див. тирса I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трина — ТРИ́НА, и, ж., збірн., діал. 1. Потерть. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до по-ловника (Фр., III, 1950, 271). 2. Тирса ( див. ти́рса¹). Словник української мови в 11 томах
  4. трина — Три́на, -ни ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. Шейк. Фр. Пp. 177. 2) Опилки древесныя. Н. Вол. у. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. ЗЮЗО. II. 442. ум. три́нка. Словник української мови Грінченка