1. Словник української мови Грінченка

трина

Три́на, -ни

ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями.

1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. Шейк. Фр. Пp. 177.

2) Опилки древесныя. Н. Вол. у. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. ЗЮЗО. II. 442. ум. три́нка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трина — Три́на: — відходи соломи при молоченні, останки сіна, що залишаються у яслах і т. д [X] — потеруха, стерте сіно, солома і т. п [12] — стерте сіно або солома [21;52;XI] — стерте сіно або солома, з'їди; тирса [3] Словник з творів Івана Франка
  2. трина — ТРИ́НА, и, ж., збірн., діал. 1. Потерть. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до половника (І. Франко). 2. Тирса (див. ти́рса¹). Словник української мови у 20 томах
  3. трина — -и, ж., збірн., діал. 1》 Потерть. 2》 Тирса (див. тирса I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трина — ТРИ́НА, и, ж., збірн., діал. 1. Потерть. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до по-ловника (Фр., III, 1950, 271). 2. Тирса ( див. ти́рса¹). Словник української мови в 11 томах