трина

Значення в інших словниках

1. трина — Три́на: — відходи соломи при молоченні, останки сіна, що залишаються у яслах і т. д [X] — потеруха, стерте сіно, солома і т. п [12] — стерте сіно або солома [21;52;XI] — стерте сіно або солома, з'їди; тирса [3] Словник з творів Івана Франка
2. трина — ТРИ́НА, и, ж., збірн., діал. 1. Потерть. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до половника (І. Франко). 2. Тирса (див. ти́рса¹). Словник української мови у 20 томах
3. трина — ТРИ́НА, и, ж., збірн., діал. 1. Потерть. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до по-ловника (Фр., III, 1950, 271). 2. Тирса ( див. ти́рса¹). Словник української мови в 11 томах
4. трина — Три́на, -ни ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. Шейк. Фр. Пp. 177. 2) Опилки древесныя. Н. Вол. у. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. ЗЮЗО. II. 442. ум. три́нка. Словник української мови Грінченка