чувати

Значення в інших словниках

1. чувати — (не раз) чути; З. не спати, пильнувати; п! СЛУХАТИ. Словник синонімів Караванського
2. чувати — ЧУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що і без дод., розм. 1. перев. мин. ч. Чути, слухати не раз одне й те саме чи подібне що-небудь. – Знаю, знаю, знаю, знаю! Чувала тисячу разів! (Леся Українка); Він чував у Відні всякі концерти і всяку музику (І. Словник української мови у 20 томах
3. чувати — чува́ти 1 дієслово недоконаного виду чути неодноразово чува́ти 2 дієслово недоконаного виду чути чува́ти 3 дієслово недоконаного виду пильнувати рідко Орфографічний словник української мови
4. чувати — I -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1》 перев. мин. ч. Чути, слухати не раз те саме чи що-небудь подібне. 2》 Те саме, що чути 1), 3) II -аю, -аєш, недок., заст. Не спати; пильнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чувати — Чува́ти, -ва́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. чувати — ЧУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка, розм. 1. перев. мин. ч. Чути, слухати не раз одне й те саме чи подібне що-небудь. — Знаю, знаю, знаю, знаю! Чувала тисячу разів! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
7. чувати — Чува́ти, -ва́ю, -єш гл. Слыхать. Що у вас чувати? Ном. № 2219. А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. посл. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися! Г. Барв. 532. Словник української мови Грінченка