шеляг

Ше́ляг:

— старовинна польська дрібна монета [47]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шеляг — ШЕ́ЛЯГ, а, ч. Старовинна найдрібніша польська монета. Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис); Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Т. Шевченко); Все своє життя збирав він гроші по шелягу (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. шеляг — ше́ляг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шеляг — -а, ч. Старовинна українська найдрібніша монета польського походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шеляг — без ше́ляга за душе́ю. Який зовсім не має грошей, бідний; без грошей. Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній). без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати?... Фразеологічний словник української мови
  5. шеляг — ГРІШ (дуже мала грошова сума), КОПІ́ЙКА перев. у мн.; ШАГ заст., ШЕ́ЛЯГ заст. (перев. у складі фразеологізмів). Після похоронів жінки Петро не мав і гроша в гамані (М. Коцюбинський); — Збирав, збирав ті копійки, а батько все до шеляга підчистив (М. Словник синонімів української мови
  6. шеляг — Ше́ляг (гріш), -га, -гові; ше́ляги Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шеляг — ШЕ́ЛЯГ, а, ч. Старовинна найдрібніша польська монета. Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис, 1864, № 6902); Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Шевч., II, 1963, 98); Все своє життя збирав він гроші по шелягу (Тулуб. Словник української мови в 11 томах