шеляг

ШЕ́ЛЯГ, а, ч. Старовинна найдрібніша польська монета.

Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис, 1864, № 6902);

Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Шевч., II, 1963, 98);

Все своє життя збирав він гроші по шелягу (Тулуб., Людолови, І, 1957, 39).

◊ До [оста́ннього] ше́ляга — те саме, що До [оста́нньої] копі́йки ( див. копі́йка).

З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Стельмах, І, 1962, 208);

Не ва́ртий [ла́маного] ше́ляга див. ва́ртий;

Ні (ані́) ше́ляга; Ні (ані́, і, й) [ла́маного, зла́маного] ше́ляга [за душе́ю] [нема́є, не ма́ти, не було́]; [Бу́ти] без ше́ляга [за душе́ю] — зовсім немає (не було) грошей.

— Давай гроші! — Де мені їх взяти? Ні шеляга; я панською Ласкою багатий (Шевч., I, 1963, 85);

— Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільйонів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (Тулуб. Людолови, І, 1957, 14);

На Дмитра Мартин навіть не думав про черевики, бо ж не було й зламаного шеляга коло хати (Козл., Ю. Крук, 1950, 115);

В самого Максима не було й шеляга за душею… (Мирний, I, 1949, 222);

Скажу тобі, що у мене було невимовно тяжке почуття при виїзді п. Кривинюка за кордон: він бігав по Києву за позичкою, я мусила дивитись на се і пальцем не рушити, бо не маю ні шеляга (Л. Укр., V, 1956, 380);

— Та повернувся [ дід Дунай], наче з Сибіру: за душею ні шеляга — все проїздив (Стельмах, І, 1962, 419);

Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею-його зять, та ще обидва будуть на карку у нього?.. (Досв., Гюлле,1961, 87);

Ні (ані́, й) ше́ляга не да́ти (не заплати́ти і т. ін.) зовсім не дати, не заплатити грошей.

[Настя:] Не дам тобі ані шеляга (Кроп., II, 1958, 60);

— Ану, ану, може там буде щось і про воєнних погорільців, — піддав і Штефан, якому не дав ніхто й шеляга за спалену хату (Козл., Ю. Крук, 1957, 347);

Жаднюга пан, звикши все мати на дурничку, не заплатив ані шеляга колишньому кріпакові (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 23);

Ні (і) на ше́ляг, перев. з запереч. дієсл. зовсім, ніскільки.

Довелось [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Шевч., II, 1963, 200);

— Гордості в мене ні на шеляг нема (Довж., І, 1958, 423).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шеляг — Ше́ляг: — старовинна польська дрібна монета [47] Словник з творів Івана Франка
  2. шеляг — ШЕ́ЛЯГ, а, ч. Старовинна найдрібніша польська монета. Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис); Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Т. Шевченко); Все своє життя збирав він гроші по шелягу (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. шеляг — ше́ляг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шеляг — -а, ч. Старовинна українська найдрібніша монета польського походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шеляг — без ше́ляга за душе́ю. Який зовсім не має грошей, бідний; без грошей. Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній). без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати?... Фразеологічний словник української мови
  6. шеляг — ГРІШ (дуже мала грошова сума), КОПІ́ЙКА перев. у мн.; ШАГ заст., ШЕ́ЛЯГ заст. (перев. у складі фразеологізмів). Після похоронів жінки Петро не мав і гроша в гамані (М. Коцюбинський); — Збирав, збирав ті копійки, а батько все до шеляга підчистив (М. Словник синонімів української мови
  7. шеляг — Ше́ляг (гріш), -га, -гові; ше́ляги Правописний словник Голоскевича (1929 р.)