1. Словник української мови в 11 томах

шелюжиння

ШЕЛЮЖИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що шелюга́ 2.

На лівому боці яруги, на відлозі,— сліпучо-біла товчениця пісків, зелений полиск густого шелюжиння (Тют., Вир, 1964, 124);

// розм. Гілки шелюги (у 1 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелюжиння — ШЕЛЮЖИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що шелюга́ 2. На лівому боці яруги, на відлозі, – сліпучо-біла товчениця пісків, зелений полиск густого шелюжиння (Григорій Тютюнник); // розм. Гілки шелюги (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  2. шелюжиння — шелюжи́ння іменник середнього роду збірн. Орфографічний словник української мови
  3. шелюжиння — -я, с., збірн. Те саме, що шелюга 2). || розм. Гілки шелюги (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови