шелюжиння
ШЕЛЮЖИ́ННЯ, я, с., збірн.
Те саме, що шелюга́ 2.
На лівому боці яруги, на відлозі, – сліпучо-біла товчениця пісків, зелений полиск густого шелюжиння (Григорій Тютюнник);
// розм. Гілки шелюги (у 1 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шелюжиння — шелюжи́ння іменник середнього роду збірн. Орфографічний словник української мови
- шелюжиння — -я, с., збірн. Те саме, що шелюга 2). || розм. Гілки шелюги (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шелюжиння — ШЕЛЮЖИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що шелюга́ 2. На лівому боці яруги, на відлозі,— сліпучо-біла товчениця пісків, зелений полиск густого шелюжиння (Тют., Вир, 1964, 124); // розм. Гілки шелюги (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах