1. Орфографічний словник української мови

шелюжиння

шелюжи́ння

іменник середнього роду

збірн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелюжиння — ШЕЛЮЖИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що шелюга́ 2. На лівому боці яруги, на відлозі, – сліпучо-біла товчениця пісків, зелений полиск густого шелюжиння (Григорій Тютюнник); // розм. Гілки шелюги (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  2. шелюжиння — -я, с., збірн. Те саме, що шелюга 2). || розм. Гілки шелюги (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шелюжиння — ШЕЛЮЖИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що шелюга́ 2. На лівому боці яруги, на відлозі,— сліпучо-біла товчениця пісків, зелений полиск густого шелюжиння (Тют., Вир, 1964, 124); // розм. Гілки шелюги (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах