шеляг

ШЕ́ЛЯГ, а, ч.

Старовинна найдрібніша польська монета.

Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис);

Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Т. Шевченко);

Все своє життя збирав він гроші по шелягу (З. Тулуб).

◇ (1) Без ше́ляга за душе́ю (при душі́) – який зовсім не має грошей, бідний; без грошей.

Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею – його зять (Олесь Досвітній);

Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати? Без шеляга при душі не рушиш з місця (І. Франко);

(2) До [оста́ннього] ше́ляга – абсолютно все, повністю (про гроші).

З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток (М. Стельмах);

[І (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю див. нема́;

І (ні, ані́) [ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)] шага́ (ше́ляга) див. шаг;

Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день] див. ва́ртий;

(3) Ні (і) на ше́ляг, із запереч. – зовсім, ніскільки, абсолютно.

Довелось [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Т. Шевченко);

– Ось я справник. Гордості в мене ні на шеляг нема. А вже кому б, здається... (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шеляг — Ше́ляг: — старовинна польська дрібна монета [47] Словник з творів Івана Франка
  2. шеляг — ше́ляг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шеляг — -а, ч. Старовинна українська найдрібніша монета польського походження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шеляг — без ше́ляга за душе́ю. Який зовсім не має грошей, бідний; без грошей. Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній). без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати?... Фразеологічний словник української мови
  5. шеляг — ГРІШ (дуже мала грошова сума), КОПІ́ЙКА перев. у мн.; ШАГ заст., ШЕ́ЛЯГ заст. (перев. у складі фразеологізмів). Після похоронів жінки Петро не мав і гроша в гамані (М. Коцюбинський); — Збирав, збирав ті копійки, а батько все до шеляга підчистив (М. Словник синонімів української мови
  6. шеляг — Ше́ляг (гріш), -га, -гові; ше́ляги Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шеляг — ШЕ́ЛЯГ, а, ч. Старовинна найдрібніша польська монета. Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис, 1864, № 6902); Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Шевч., II, 1963, 98); Все своє життя збирав він гроші по шелягу (Тулуб. Словник української мови в 11 томах