1. Словник з творів Івана Франка

шик

Чепурно, елегантно [III]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шик — <�показова> розкіш <�багатство, пишність, елегантність, пишнота>, у. дженджуристість, ФР. помпа <н. з помпою = з шиком>, п! ФАСОН, (вояків) ШЕРЕГА Словник синонімів Караванського
  2. шик — 1. вишуканість, добірність, див. елегантний, франт, опрятний, розкішно 2. це лава військова Словник чужослів Павло Штепа
  3. шик — рос. шик показна вишуканість у манерах, одязі тощо. Eкономічна енциклопедія
  4. шик — ШИК¹, у, ч., розм. 1. Особлива вишуканість у манері триматися, одягатися і т. ін. Обстановка привітна.., тут кожний може одягатись, як хоче, і нема де показувати шик, хоч би хто й хотів (Леся Українка); Незнайомий рвучко, не без шику козирнув.. Словник української мови у 20 томах
  5. шик — шик 1 іменник чоловічого роду вишуканість розм. шик 2 іменник чоловічого роду шеренга рідко Орфографічний словник української мови
  6. шик — Стрій Словник застарілих та маловживаних слів
  7. шик — I -у, ч., розм. 1》 Особлива вишуканість у манері триматися, одягатися і т. ін. || у знач. присудк. сл. Задовольняє в найвищій мірі, є чудовим. 2》 Багатство, розкіш, пишнота, розраховані на вражаючий ефект. II -у, ч., військ., заст. Стрій, шеренга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шик — (франц. chic) показна вишуканість у манерах одягатися, триматися. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. шик — БЛИСК (велич, могутність, багатство, солідність, дорога модність і т. ін. — у їх зовнішньому, часто лише показному вияві), ПИШНО́ТА, ЛИСК, ЛОСК рідше, ГЛЯ́НЕЦЬ (ГЛЯНС) (бездоганний зовнішній вигляд, вишукані манери і т. ін.). Словник синонімів української мови
  10. шик — Шик, -ку, -кові, в -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. шик — ШИК¹, у, ч., розм. 1. Особлива вишуканість у манері триматися, одягатися і т. ін. Обстановка привітна.., тут кожний може одягатись, як хоче, і нема де показувати шик, хоч би хто й хотів (Л. Укр., V, 1956, 359); Незнайомий рвучко, не без шику козирнув.. Словник української мови в 11 томах
  12. шик — Шик, -ку м. Строй, шеренга, рядъ. К. ЧР. 428. Борейкова дивизія в той час ся змішала, та й ляцькому всьому війську шики поламала. Гол. І. 15. Словник української мови Грінченка