інтенція

інте́нція:

— задум, тяжіння, мета, намір [47]

— замір [XX] Чи сором для історика літератури не знати таких або інших фактів, про котрі видає свій суд, се також діло зглядне, але й тут я не то що особистої образи, але навіть інтенції (котрої у мене не було) — добачити не можу [XX]

— замір, намір [48]

— зусилля [XIX] Поперед всього мусимо тут приготовитися на необходимий при всяких єзуїтських змаганнях дуалізм між словами та інтенціями і ділами [XIX]

— мета, намір [12;35;37]

— мета, намір, бажання [49]

— намагання, намір [VI]

— намір [29;33;34;41;42;VIII,XIX] Правда, правительство австрійське в пізніших часах відступило від патенту з 17 цвітня 1848, і даровизну мусив і мусить край наш оплачувати дорожче, ніж інші краї недаровизну, — але проте не можна замикати очей на те, що цісар мав інтенцію дарувати галицьким селянам панщину [XIX]; Робити Шекспірові закид із такої будови, значить не розуміти його інтенцій [XVIII]

— намір, бажання [21;25;44-1]

— намір, бажання; на нашу інтенцію: для нас [IV]

— намір, замисел, мета [46-1,46-2]

— порозуміння; намір [43]

— спроба, намагання [27;39]

— спроба, намагання, намір, бажання [53]

Інте́нції:

— наміри, замисли [36]

— Інтенція, а вірніш на нашу інтенцію (польсь. па naszą intencję), перекладене в поясненнях «для нас» (530), що контекстові зовсім не відповідає: «При боковім вівтарі направо мав ксьондз-капуцин правити мшу на нашу інтенцію» (270). Ксьондз-капуцин «правив мшу» не для «них», бо цих людей там могло й не бути, але за їх благополуччя, здоров’я тощо. З уваги на те цей характерний для польської мови та говірок Галичини зворот слід викласти інакше: «на нашу інтенцію» (про молитви, богослуження) — «за наше благополуччя, здоров’я». [MО,IV]