інтенція
інте́нція намір, ціль (ст): Батько відправив призначеного дня “благодарственне” богослуження на мою інтенцію (Шухевич); Вкінці, щоб було ясно, хочу застерегтися, що моєю інтенцією не є “дерти лаха”, або робити посміховище з поважних справ і людей. Навпаки, я думаю, що коли гумор Львівської Богеми виростав із самої атмосфери, то через гумор ми зможемо повніше насвітлити окремих мистців і самий мистецький рух у Львові (Лис Микита 1960 2: ЕКО)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтенція — інте́нція: — задум, тяжіння, мета, намір [47] — замір [XX] Чи сором для історика літератури не знати таких або інших фактів, про котрі видає свій суд, се також діло зглядне, але й тут я не то що особистої образи... Словник з творів Івана Франка
- інтенція — Намір, замір, задум Словник чужослів Павло Штепа
- інтенція — ІНТЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Спрямованість свідомості, волі, почуттів на який-небудь предмет. Найповніше вольова неоромантична інтенція виражена у вірші Лесі Українки “Contra spem spero!”, що вказує на автобіографізм, інтимність цієї поезії (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- інтенція — інте́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інтенція — Намір, бажання, прагнення Словник застарілих та маловживаних слів
- інтенція — -ї, ж. 1》 Направленість свідомості на певний об'єкт. 2》 зах. Намір, задум, конкретна спрямованість психічної активності людини на будь-який об'єкт. Великий тлумачний словник сучасної мови