1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Богуслав

Богусла́в, -ва, -ву, -вом, в -ві (м.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Богуслав — слов.; від Бог і слав- (слава). Богусь, Богусик, Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Богуслав — Богусла́в 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Богусла́в 2 іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  3. Богуслав — Райцентр Київської обл., на р. Рось; 20 тис. мшк.; перша літописна згадка 1195, статус м. з 1938; центр художніх промислів (ткацтво, вишивка), підприємства легкої, деревообробної, харчової промисловості;... Універсальний словник-енциклопедія