Богуслав

слов.; від Бог і слав- (слава).

Богусь, Богусик, Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик.

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Богуслав — Богусла́в 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Богусла́в 2 іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Богуслав — Райцентр Київської обл., на р. Рось; 20 тис. мшк.; перша літописна згадка 1195, статус м. з 1938; центр художніх промислів (ткацтво, вишивка), підприємства легкої, деревообробної, харчової промисловості;... Універсальний словник-енциклопедія
  3. Богуслав — Богусла́в, -ва, -ву, -вом, в -ві (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)