Богуслав
слов.; від Бог і слав- (слава).
Богусь, Богусик, Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик.
Джерело:
Власні імена людей. Словник-довідник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Богуслав — Богусла́в 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Богусла́в 2 іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
- Богуслав — Райцентр Київської обл., на р. Рось; 20 тис. мшк.; перша літописна згадка 1195, статус м. з 1938; центр художніх промислів (ткацтво, вишивка), підприємства легкої, деревообробної, харчової промисловості;... Універсальний словник-енциклопедія
- Богуслав — Богусла́в, -ва, -ву, -вом, в -ві (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)