Богуслав

Райцентр Київської обл., на р. Рось; 20 тис. мшк.; перша літописна згадка 1195, статус м. з 1938; центр художніх промислів (ткацтво, вишивка), підприємства легкої, деревообробної, харчової промисловості; з Б. пов'язані фольклорні твори Маруся-Богуславка, У містечку Богуславку; у Б. народився художник І. Сошенко.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Богуслав — слов.; від Бог і слав- (слава). Богусь, Богусик, Слава, Славки, Славцьо, Славик, Славчик. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Богуслав — Богусла́в 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Богусла́в 2 іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  3. Богуслав — Богусла́в, -ва, -ву, -вом, в -ві (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)