Борис

Бори́с, -са, -сові, -се!

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Борис — слов.; скороч. від Борислав; деякі дослідники виводять це ім'я від Богорис — так звали болг. царя, який хрестився в 864 р. і запровадив християнство в Болгарії; монг. bogori — малий. Бориско, Борисонько, Борисочко, Борисьо, Борисик, Биря, Бирчик. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Борис — Бори́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови