Борис

Бори́с

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Борис — слов.; скороч. від Борислав; деякі дослідники виводять це ім'я від Богорис — так звали болг. царя, який хрестився в 864 р. і запровадив християнство в Болгарії; монг. bogori — малий. Бориско, Борисонько, Борисочко, Борисьо, Борисик, Биря, Бирчик. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Борис — Бори́с, -са, -сові, -се! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)