1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Вовча

Во́вча, -вчі, -вчею (а не Вовча́нськ); вовча́нський, -ка, -ке

∗∗∗

Вовча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовча — вовча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вовча — -ати, с. Маля вовчиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовча — ВОВЧА́, а́ти, с. Маля вовчиці. Тулився він [Михайлик] до матері й недовірливо поблискував на ченців очима зацькованого вовчати (З. Тулуб); Несіть сюди побільше хмизу, Підсмалимо оцих вовчат в кострищі (П. Словник української мови у 20 томах
  4. вовча — див. вовк Словник синонімів Вусика
  5. вовча — ВОВЧА́, а́ти, с. Маля вовчиці. Тулився він [Михайлик] до матері й недовірливо поблискував на ченців очима зацькованого вовчати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 312). Словник української мови в 11 томах
  6. вовча — Вовча́, -ча́ти с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L. Словник української мови Грінченка