1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Заїка

Заї́ка, -ки, -ці (прізв.)

∗∗∗

Заї́ка, -ки, -ці; заї́ки, заї́к

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Заїка — Заї́ка прізвище Орфографічний словник української мови
  2. заїка — див. заїкуватий Словник синонімів Вусика
  3. заїка — -и, ч. і ж. Людина, яка заїкається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заїка — Гикавий, момот Словник чужослів Павло Штепа
  5. заїка — ЗАЇ́КА, и, ч. і ж. Людина, яка заїкається. — А це чий віз?.. — М-м-мій в-в-віз, — підбіг заїка-посполит, низько вклоняючись архімандритові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 125); Він трохи заїка. Коли спокійний, цього не помітно (Баш, Надія, 1960, 58). Словник української мови в 11 томах