заїзний

Заїзни́й, -на́, -не́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заїзний — заї́зний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. заїзний — -а, -е, розм. Признач. для заїзду (див. заїзд II 1)). Заїзний двір — те саме, що заїзд1 1. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заїзний — ЗАЇ́ЗНИЙ, а, е, розм. Признач. для заїзду ( див. заї́зд² 1). Минаючи.. Обринських, я глянув туди й побачив, що заїзна брама від дороги була відчинена (Коб., III, 1956, 51). ◊ Заї́зний двір — те саме, що заї́зд¹... Словник української мови в 11 томах