заїзний

ЗАЇ́ЗНИЙ, а, е, розм. Признач. для заїзду ( див. заї́зд² 1).

Минаючи.. Обринських, я глянув туди й побачив, що заїзна брама від дороги була відчинена (Коб., III, 1956, 51).

◊ Заї́зний двір — те саме, що заї́зд¹ 1.

Пан звелів коней зупинити коло заїзного двору і повів свою молоду у кімнати (Вовчок, І, 1955, 118).