заїзний
заї́зний
-а, -е, розм. Признач. для заїзду (див. заїзд II 1)).
Заїзний двір — те саме, що заїзд1 1.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заїзний — заї́зний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- заїзний — Заїзни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заїзний — ЗАЇ́ЗНИЙ, а, е, розм. Признач. для заїзду ( див. заї́зд² 1). Минаючи.. Обринських, я глянув туди й побачив, що заїзна брама від дороги була відчинена (Коб., III, 1956, 51). ◊ Заї́зний двір — те саме, що заї́зд¹... Словник української мови в 11 томах