заїздом

ЗАЇ́ЗДОМ, присл. Ідучи мимо, по дорозі.

Олена.. розпитує жінку про Костянтина, про їхнє життя. І та розповідає просто, щиро. Живуть вони в Ленінграді, а це заїздом до її родичів під Черніговом (Мушк., Серце.., 1962, 287);

// Заїжджаючи на короткий час.

Відколи син приїхав, ще й не надивилась вона [мати] на нього.. Відпустка й на відпустку не схожа, хоча, правда, і сам він каже, що опинився тут у справах служби, тільки заїздом (Гончар, Тронка, 1963, 61).