1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Памір

Памі́р, -ру, на -рі; памі́рський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Памір — Памі́р іменник чоловічого роду гірська система Орфографічний словник української мови
  2. Памір — Високогірна країна в Середній Азії; переважно в Таджикистані (у Нагірно-Бадахшанській автономній обл.), сх. і пд. частина в Китаї та Афґаністані; з П. радіально розходяться пасма г. Гіндукуш, Каракорум, Куньлунь; вис. до 7495 м (Пік Комунізму); серед ін. Універсальний словник-енциклопедія