1. Орфографічний словник української мови

Памір

Памі́р

іменник чоловічого роду

гірська система

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Памір — Високогірна країна в Середній Азії; переважно в Таджикистані (у Нагірно-Бадахшанській автономній обл.), сх. і пд. частина в Китаї та Афґаністані; з П. радіально розходяться пасма г. Гіндукуш, Каракорум, Куньлунь; вис. до 7495 м (Пік Комунізму); серед ін. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Памір — Памі́р, -ру, на -рі; памі́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)