абонент

Значення в інших словниках

1. абонент — абоне́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. абонент — Передплатник Словник чужослів Павло Штепа
3. абонент — -а, ч. 1》 Той, хто користується абонементом. || Юридична чи фізична особа, яка має право на користування чимось. 2》 Адресат поштового відділеня зв'язку або автоматичної телефонної станції (АТС)... Великий тлумачний словник сучасної мови
4. абонент — АБОНЕ́НТ, а, ч. Той, хто має абонемент. Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів, які платять певну суму річно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок (І. Словник української мови у 20 томах
5. абонент — абоне́нт (нім. Abonnent, від франц. abonne) той, хто користується абонементом. Словник іншомовних слів Мельничука
6. абонент — АБОНЕ́НТ, а, ч. Той, хто користується абонементом. Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів, які платять певніу суму річно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. абонент — рос. абонент (нім. Abonnent, від фр. abonne — підписуватись) — особа чи організація, що користується або має право користуватись абонементом. Eкономічна енциклопедія