аж

Аж, сп.; аж-а́ж; аж нія́к

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аж — аж 1 частка незмінювана словникова одиниця аж 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. аж — сп./ч., (сумно) навіть, г. ажень; (світає) коли це <�раптом>, як ось, раптом. сп., (він спить) коли ж; поки, доти, поки <н. чекай, аж я прийду>. Словник синонімів Караванського
  3. аж — I част. підсил. Уживається для підсилення ознаки або дії. II спол. 1》 Сполучає підрядне наслідкове речення з головним; так що. 2》 Виражає протиставний зв'язок між частинами сурядного речення або однорідними членами речення; а, а тим часом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аж — АЖ¹, част. підсил. 1. Уживається для підсилення ознаки або дії. Ідуть хвилини. Земля, здається, аж горить... (М. Старицький); Ніч була темна, аж чорна (М. Словник української мови у 20 томах
  5. аж — аж поки (ср, ст): Зачекай, аж сестра прийде зі школи, тоді підеш собі на вулицю бавитися (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. аж — Аж на небі чути, як мухи кашляють. Надоїдливі мухи так заважають людині, що їй здається, ніби їх дзижчання чути аж до неба. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. аж — аж, аже а проте, коли, а що, що, якщо, навіть, тим паче, а, аж Словник застарілих та маловживаних слів
  8. аж — (аж) ву́ха в’я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка. Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Говорять увесь час (галичани-емігранти) по-російськи, але з таким “акцентом”, що.. Фразеологічний словник української мови
  9. аж — НА́ВІТЬ част. (ужив. для підсилення слова або словосполучення, для вираження найвищого ступеня якої-небудь ознаки), АЖ. Свіжий, ще навіть вогкуватий номер газети; Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить... (М. Старицький). НА́ВІТЬ у знач. спол. (ужив. Словник синонімів української мови
  10. аж — АЖ¹, част. підсил. 1. Уживається для підсилення ознаки або дії. Ідуть хвилини. Земля, здається, аж горить… (Стар., Поет. тв., 1958, 25); Ніч була темна, аж чорна (Коцюб., І, 1955, 348); Обличчя її в сутінках але голубе (Гончар, III, 1959, 217). Словник української мови в 11 томах
  11. аж — Аж сз. 1) Такъ-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. ІІ. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Словник української мови Грінченка