аж
АЖ¹, част. підсил.
1. Уживається для підсилення ознаки або дії.
Ідуть хвилини. Земля, здається, аж горить… (Стар., Поет. тв., 1958, 25);
Ніч була темна, аж чорна (Коцюб., І, 1955, 348);
Обличчя її в сутінках але голубе (Гончар, III, 1959, 217).
Аж-аж-а́ж — уживається для вираження великого бажання, найвищої міри якості чого-небудь.
Никав [вовк] всю ніч, аж утомився — Та й що ж! Ніде не поживився!.. А їсти, кумо, аж-аж-аж! (Гл., Вибр., 1957, 37);
Та він [пиріжок] такий солодкий, що аж-аж-аж!.. (Укр.. казки, 1951, 27);
Аж геть — дуже далеко.
І співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий (Вовчок, І, 1955, 65);
Аж на́дто — дуже, вкрай, надзвичайно.
А іноді то ще й заплачу., Таки аж надто (Шевч., II, 1953, 241);
Аж нія́к не — ніскільки не, нітрохи не.
Ці безперечні успіхи аж ніяк не повинні нас заспокоювати (Рад. Укр., 25.Х 1959, 1).
2. Уживається перед словами, що означають кількість, указуючи на її значність; повний, цілий.
Вже ж минуло з того часу Аж три довгі роки. Як втопилась дівчинонька У річці глибокій (Л. Укр., І, 1951, 325);
Потім у льох аж два повело його [Давида] з ліхтарем (Головко, II, 1957, 173).
3. Уживається перед словами, що означають місце або час дії, звичайно з прийменниками до, за, на та ін., вказуючи на досягнення далекої або крайньої межі; самий.
А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти (Шевч., II, 1953, 8);
Марія щось пильно їх [мички] розглядала, — аж до лампи підійшла, похвалила-таки плоскінь свою навмисне голосно, щоб і чоловік чув (Головко, II, 1957, 152);
Місяць сходив аж перед світанком (Коз., Серце матері, 1947, 52);
// З тим самим значенням — у підрядних реченнях часу із сполучниками поки, доки.
Погасне світло; та палають очі. Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Л. Укр., І, 1951, 180);
Стає тихо-тихо, аж доки не заляскає соловей (Панч, О. Пархом., 1939, 20).
Аж он — он там, там далеко;
Аж ось (от) де — так ось де;
Аж ось (от) коли́ — так ось коли.
4. Уживається для вираження несподіваності дії; як ось, коли раптом.
Дивлюся, аж світає. Край неба палає (Шевч., І, 1951, 241);
Чабан прокинувся— аж перед ним Гадюка (Гл., Вибр., 1957, 193).
Аж гульк (глядь) — коли раптом.
Аж гульк — з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись (Шевч., І, 195
1. 5);
Аж глядь!— палати зайнялися (Шевч., II, 1953, 98);
Аж ось (от) — коли раптом.
Аж ось, двері розчинилися — і.. вскочила Галя в хату (Мирний, II, 1954, 229).
АЖ², спол.
1. Сполучає підрядне наслідкове речення з головним; так що.
Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться (Котл., II, 1953, 5);
Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка. Аж серце радіє (Гл., Вибр., 1957, 249);
То Трясило йде, — аж земля гуде (Сос., І, 1957, 369).
2. Виражає протиставний зв’язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; а, а тим часом.
Я думала, що спить батько. Аж він умирає (Шевч., І, 1951, 535).
3. Сполучає підрядне речення часу з головним; доти… поки, поки.
Носив вовк козу, аж і вовка понесли (Номис, 1864, № 4092);
Редакція.. журналу.., певне, чекав, аж я пошлю передплату, і через те мені книжок не посилає (Л. Укр., V, 1956, 296);
Треба було лиш сердитись і чекати, аж лихо порозносить дітиськів (Козл., На переломі, 1947, 55).
Значення в інших словниках
- аж — аж 1 частка незмінювана словникова одиниця аж 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- аж — сп./ч., (сумно) навіть, г. ажень; (світає) коли це <�раптом>, як ось, раптом. сп., (він спить) коли ж; поки, доти, поки <н. чекай, аж я прийду>. Словник синонімів Караванського
- аж — I част. підсил. Уживається для підсилення ознаки або дії. II спол. 1》 Сполучає підрядне наслідкове речення з головним; так що. 2》 Виражає протиставний зв'язок між частинами сурядного речення або однорідними членами речення; а, а тим часом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аж — АЖ¹, част. підсил. 1. Уживається для підсилення ознаки або дії. Ідуть хвилини. Земля, здається, аж горить... (М. Старицький); Ніч була темна, аж чорна (М. Словник української мови у 20 томах
- аж — аж поки (ср, ст): Зачекай, аж сестра прийде зі школи, тоді підеш собі на вулицю бавитися (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- аж — Аж на небі чути, як мухи кашляють. Надоїдливі мухи так заважають людині, що їй здається, ніби їх дзижчання чути аж до неба. Приповідки або українсько-народня філософія
- аж — аж, аже а проте, коли, а що, що, якщо, навіть, тим паче, а, аж Словник застарілих та маловживаних слів
- аж — (аж) ву́ха в’я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка. Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Говорять увесь час (галичани-емігранти) по-російськи, але з таким “акцентом”, що.. Фразеологічний словник української мови
- аж — НА́ВІТЬ част. (ужив. для підсилення слова або словосполучення, для вираження найвищого ступеня якої-небудь ознаки), АЖ. Свіжий, ще навіть вогкуватий номер газети; Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить... (М. Старицький). НА́ВІТЬ у знач. спол. (ужив. Словник синонімів української мови
- аж — Аж, сп.; аж-а́ж; аж нія́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аж — Аж сз. 1) Такъ-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. ІІ. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Словник української мови Грінченка