1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

аномальний

Анома́льний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аномальний — анома́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. аномальний — Незвичний, дивний, неприродний, ненормальний, сил. чудернацький; патологічний. Словник синонімів Караванського
  3. аномальний — -а, -е. Який характеризується аномалією; незвичний; такий, що не відповідає певним нормам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аномальний — АНОМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який характеризується аномалією; незвичний. Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам'ятнім [1863] році (І. Словник української мови у 20 томах
  5. аномальний — (від аномалія) неправильний, той, що не відповідає певним правилам. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аномальний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  7. аномальний — АНОМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який характеризується аномалією; незвичний. Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам’ятнім [1863] році (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. аномальний — рос. аномальный неправильний. той, що не відповідає певним нормам, правилам. Eкономічна енциклопедія