аномальний
анома́льний
-а, -е.
Який характеризується аномалією; незвичний; такий, що не відповідає певним нормам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аномальний — анома́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- аномальний — Незвичний, дивний, неприродний, ненормальний, сил. чудернацький; патологічний. Словник синонімів Караванського
- аномальний — АНОМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який характеризується аномалією; незвичний. Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам'ятнім [1863] році (І. Словник української мови у 20 томах
- аномальний — (від аномалія) неправильний, той, що не відповідає певним правилам. Словник іншомовних слів Мельничука
- аномальний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- аномальний — Анома́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- аномальний — АНОМА́ЛЬНИЙ, а, е. Який характеризується аномалією; незвичний. Аномальний, дивний і неприродний був настрій людських умів у тім злопам’ятнім [1863] році (Фр. Словник української мови в 11 томах
- аномальний — рос. аномальный неправильний. той, що не відповідає певним нормам, правилам. Eкономічна енциклопедія