1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бант

Бант, -та; ба́нти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бант — бант іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бант — -а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав'язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується перев. як прикраса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бант — Метелик Словник чужослів Павло Штепа
  4. бант — БАНТ, а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав'язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується перев. як прикраса. Дрижав чудовий бант на талії з чорного кружева та білих шовкових стрічок (І. Словник української мови у 20 томах
  5. бант — БАНТ, а, ч. Вузол з вільними петлями й кінцями; зав’язана таким вузлом стрічка або стьожка, що використовується переважно як прикраса. Дрижав чудовий бант на талії з чорного кружева та білих шовкових стрічок (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах