1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

безкрайній

Безкра́йній, -ня, -нє

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкрайній — безкра́йній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкрайній — -я, -є. Те саме, що безкраїй. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкрайній — БЕЗКРА́ЙНІЙ, я, є. Те саме, що безкра́їй. Ясно сонце світить, небо безкрайнє та синє (С. Васильченко); Ти ідеш, пренепорочна, .. у безкрайньому просторі В сніговищі по степу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. безкрайній — див. безмежний Словник синонімів Вусика
  5. безкрайній — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. безкрайній — БЕЗКРА́ЙНІЙ, я, є. Те саме, що безкра́їй. Безкрайні і дикі степи України (Щог., Поезії, 1958, 268); Ясно сонце світить, небо безкрайнє та синє (Вас. Словник української мови в 11 томах