1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

безшлюбний

Безшлю́бний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшлюбний — безшлю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безшлюбний — -а, -е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безшлюбний — БЕЗШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу. І дитя в неї, мабуть, тому таке кляте, що безшлюбне, йому теж тільки свободи дай... (О. Гончар); З сумом, зі страхом Божим думала про оце їхнє з Лавріном безшлюбне життя. Словник української мови у 20 томах
  4. безшлюбний — БЕЗШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу. Словник української мови в 11 томах
  5. безшлюбний — Безшлюбний, -а, -е Безбрачный. Словник української мови Грінченка