1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безшлюбний

безшлю́бний

-а, -е.

Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшлюбний — безшлю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безшлюбний — БЕЗШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу. І дитя в неї, мабуть, тому таке кляте, що безшлюбне, йому теж тільки свободи дай... (О. Гончар); З сумом, зі страхом Божим думала про оце їхнє з Лавріном безшлюбне життя. Словник української мови у 20 томах
  3. безшлюбний — Безшлю́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безшлюбний — БЕЗШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі; без шлюбу. Словник української мови в 11 томах
  5. безшлюбний — Безшлюбний, -а, -е Безбрачный. Словник української мови Грінченка