бичачий

Значення в інших словниках

1. бичачий — бича́чий прикметник до бик — тварина Орфографічний словник української мови
2. бичачий — -а, -е. Прикм. до бик I. || Такий, як у бика. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бичачий — БИЧА́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до бик¹ 1–3. Від бичачих морд віяло теплом (Григорій Тютюнник); Землю почали обробляти за допомогою примітивної сохи з бичачою упряжкою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. бичачий — БИЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до бик¹. Землю почали обробляти з допомогою примітивної сохи з бичачою упряжкою (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61); Від бичачих морд віяло теплом (Тют., Вир, 1960, 90); // Такий, як у бика. Словник української мови в 11 томах