бліднути
Блі́днути, -дну, -днеш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бліднути — (ставати блідим, про обличчя) блідніти, полотніти, (про інші речі) тьмяніти, сіріти. Словник синонімів Полюги
- бліднути — блі́днути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- бліднути — БЛІДНУТИ, БЛІДНІТИ – БЛІДНІШАТИ Бліднути, рідше блідніти. Ставати блідим, блідішим; блідо виднітися, виділятися. Уже починають бліднути зорі на небі (М.Трублаїні); Стала я блідніти (Панас Мирний); її обличчя блідне навіть крізь пудру (Ю.Яновський). Літературне слововживання
- бліднути — -ну, -неш, недок. 1》 Ставати блідим, блідішим. 2》 тільки 3 ос., перен. Втрачати яскравість, виразність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бліднути — (обличчя) полотніти, пополотніти, сполотніти, (барва) блякнути, зблякнути, поблякнути, див. вицвітати Словник чужослів Павло Штепа
- бліднути — БЛІ́ДНУТИ, ну, неш, недок. 1. Ставати блідим, блідішим. Рожа червона, та й та блідне (приказка); Шавкун не міг слова вимовить від радості та від страху, – то блід, то червонів (Панас Мирний); Ярина жахається, блідне (М. Словник української мови у 20 томах
- бліднути — БЛІ́ДНУТИ (про обличчя — втрачати рум'янець і взагалі природну свіжість під впливом сильних почуттів, хвороби і т. ін.), БЛІДНІ́ТИ заст., БІЛІ́ТИ підсил., СІРІ́ТИ підсил., ПОЛОТНІ́ТИ підсил., ЗЕЛЕНІ́ТИ підсил. розм. — Д... Словник синонімів української мови
- бліднути — БЛІ́ДНУТИ, ну, неш, недок. 1. Ставати блідим, блідішим. Шавкун не міг слова вимовить від радості та від страху, — то блід, то червонів (Мирний, II, 1954, 263); Ярина жахається, блідне (Коцюб., І, 1955, 161); Рожа червона, та й та блідне (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
- бліднути — Бліднути, -ну, -неш гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. ІІ. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301. Словник української мови Грінченка