1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бунтарка

Бунта́рка, -та́рки, -та́рці; -та́рки, -та́рок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунтарка — бунта́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бунтарка — -и. Жін. до бунтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бунтарка — БУНТА́РКА, и, ж. Жін. до бунта́р. Дорога бунтарка, вона зовсім не знала, що бунт проти других насамперед є бунт проти самого себе (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
  4. бунтарка — БУНТА́РКА, и, ж. Жін. до бунта́р. Словник української мови в 11 томах