бунтарка

Значення в інших словниках

1. бунтарка — бунта́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. бунтарка — -и. Жін. до бунтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бунтарка — БУНТА́РКА, и, ж. Жін. до бунта́р. Дорога бунтарка, вона зовсім не знала, що бунт проти других насамперед є бунт проти самого себе (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
4. бунтарка — Бунта́рка, -та́рки, -та́рці; -та́рки, -та́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)