бунтарка
БУНТА́РКА, и, ж.
Жін. до бунта́р.
Дорога бунтарка, вона зовсім не знала, що бунт проти других насамперед є бунт проти самого себе (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бунтарка — бунта́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бунтарка — -и. Жін. до бунтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бунтарка — Бунта́рка, -та́рки, -та́рці; -та́рки, -та́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бунтарка — БУНТА́РКА, и, ж. Жін. до бунта́р. Словник української мови в 11 томах