важчати

Значення в інших словниках

1. важчати — ва́жчати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. важчати — -аю, -аєш, недок. 1》 Набувати більшої ваги, ставати важчим. 2》 Втрачати рухливість, ослаблятися внаслідок утоми, сонливості і т. ін. 3》 Ставати труднішим у якомусь аспекті. || Проходити, відбуватися і т. ін. з більшим утрудненням, ніж до цього. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. важчати — ВА́ЖЧАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати важким (у 1 знач.) або більш важким. Чим більше невід тягли, тим він усе важчав (Панас Мирний); Я звівся на ноги, сікач усе важчав і важчав, уже не міг його втримати однією рукою і взяв ув обидві (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. важчати — ВА́ЖЧАТИ (ставати важчим), ТЯ́ЖЧАТИ. — Док.: пова́жчати. Заглиблюємося в березовий гай.. Поступово наші кошики важчають (з газети); Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
5. важчати — ВА́ЖЧАТИ, аю, аєш, недок. 1. Набувати більшої ваги, ставати важчим. Чим більше невід тягли, тим він усе важчав (Мирний, І, 1954, 313). 2. Втрачати рухливість, ослаблятися внаслідок утоми, сонливості і т. ін. Словник української мови в 11 томах
6. важчати — Важчати, -чаю, -єш гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть. Левч. 165. Словник української мови Грінченка