1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

верчений

Ве́рчений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верчений — ве́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. верчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вертіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верчений — Кручений, просвердлений Словник чужослів Павло Штепа
  4. верчений — ВЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до верті́ти 1, 3. Отвори, верчені свердлом; // у знач. прикм. Непрямий, викривлений. * Образно. Вона-то вислухає всю мою довгу розповідь про моє кручене-верчене життя (із журн.). Словник української мови у 20 томах